Аналітики The Kyiv Independent констатували, що повномасштабна російсько-українська війна дедалі більше набуває рис «тотальної війни»: під удари обох сторін потрапляють не лише військові сили, а й економіка, цивільна інфраструктура та населення противника з метою виснаження. Колишній генерал-майор австралійської армії Мік Раян визначає таку війну як повні національні зусилля, де всі елементи державної могутності спрямовуються на воєнні дії, а обмеженням є наявні засоби, а не конвенції про правила ведення війни.
Удари по економічних цілях обох країн
Росія намагається знищити українську економіку з 2022 року, систематично б’ючи по енергетиці та блокуючи морську торгівлю. У 2026 році Україна отримала можливість чинити не менш значний тиск на російський тил: під удари потрапили НПЗ, цивільні судна та логістичні центри Wildberries. За оцінкою ISW, зупинено роботу семи з десяти найбільших логістичних хабів компанії та знищено понад мільйон квадратних метрів складських площ. Москва у відповідь посилила удари по українських складах, логістичних об’єктах і портовій інфраструктурі Одеської області.
Загрози для торгівлі та населення
У ніч на 16 серпня російська армія завдала удару по Києву: три ракети влучили по торговельних рядах біля станції метро «Почайна», спричинивши масштабну пожежу, що знищила павільйони та пошкодила вхід до метро. Скорочення судноплавства в Чорному морі загрожує Україні втратою доходів від експорту зерна та сировини. Український аналітик Микола Бєлєсков зазначив, що, на відміну від України, Росія робить непропорційну ставку на знищення життєзабезпечувальної інфраструктури.
За логікою, описаною у матеріалі, обидві сторони намагаються поставити противника на коліна раніше, ніж самі зазнають краху. Економічний ефект українських ударів по російському тилу вже вимірюється мільярдними втратами.
