8 серпня 2026 року в Києві відбулася панахида та прощання з Олексієм Юковим — засновником пошукового загону «Плацдарм», який понад 25 років займався пошуком і поверненням тіл загиблих на війні. Богослужіння у Володимирському соборі очолив митрополит Епіфаній, після чого люди попрощалися з ним на Майдані Незалежності. Віддати шану пам’яті прийшли сотні людей — рідні, друзі, побратими та небайдужі українці.
Підтверджені дати життя та загибелі
Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року у Слов’янську на Донеччині. Загинув 5 серпня 2026 року в Лиманській громаді на Донеччині: автомобіль, у якому він їхав, підірвався на міні. На момент загибелі йому було 40 років. Юков був тренером із таїландського боксу та займався громадською діяльністю. У 2022 році під час пошукової роботи він підірвався та втратив око, але повернувся до справи. У 2024 році президент нагородив його відзнакою «Золоте серце».
Масштаб роботи «Плацдарму» та петиція
Загін «Плацдарм» працював у районах бойових дій — на місцях боїв, поблизу лінії фронту та після обстрілів. Юков брав участь у пошуку та поверненні тіл українських військових, загиблих під час боїв за Іловайськ у 2014 році. Пошуковці також забирали з поля бою тіла загиблих російських військових, які згодом передавали для обміну. За словами самого Юкова, після початку повномасштабного вторгнення «Плацдарм» знайшов близько двох тисяч загиблих українських військових і цивільних — ця цифра наводиться за оцінкою засновника і потребує незалежного підтвердження. 8 серпня петиція про присвоєння Юкову звання Героя України посмертно набрала необхідні для розгляду підписи та має статус «очікує на розгляд». Дружина Юкова — Євгенія Калугіна.
