17 липня 2026 року Рада ЄС ухвалила новий пакет обмежувальних заходів проти Російської Федерації. Підставою для рішення стали смертоносні удари, завдані по Києву на початку липня того ж року, у відповідь на які Брюссель вперше застосував санкційний механізм саме за криваві атаки на українську столицю.
Послідовність ухвалення
Рішення Ради ЄС було ухвалене 17 липня 2026 року та оформлене як обмежувальні заходи проти однієї фізичної особи та п’яти організацій. У документі наголошується, що військова кампанія Москви «навмисно спрямована проти цивільної інфраструктури». За даними ТСН, це перший випадок запровадження санкцій ЄС саме за криваві удари по Києву.
Привід для санкцій
Безпосереднім приводом стали російські удари по Києву в ніч проти 1 і 5 липня (за версією Бабель і ТСН) або 2 і 6 липня 2026 року (за версією 24 Канал). У рішенні Ради ЄС ці атаки названі смертоносними та спрямованими проти цивільної інфраструктури. Точна кількість загиблих у Києві від початку липня підтверджується лише ТСН, яка повідомляє про «понад 50 осіб»; інші джерела числа не наводять.
Що потрапило під обмеження
- 1 фізична особа — Ірина Харісова, голова ради директорів групи ABS Electro та директорка кількох підприємств групи;
- 5 організацій, що входять до групи ABS Electro і розробляють електронні й радіоелектронні компоненти для російських військових технологій, зокрема для дронів типу «Шахед» та «Герань», а також автоматизовані системи управління для енергетичного сектору РФ.
