22 вересня 2026 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Російської Федерації ще на 36 місяців — до 22 вересня 2029 року. Санкції поширюються на понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Водночас зі санкційного переліку було виключено російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, а також ще одну фізичну особу та компанію, імена яких поки що невідомі.
Хто потрапив під виключення
Алішер Усманов, який з 2022 року мешкає в Узбекистані, раніше мав активи, конфісковані Вищим антикорупційним судом України у жовтні 2024 року. Михайло Фрідман, уродженець Львова, перебуває у розшуку СБУ з грудня 2023 року; його активи в Україні, зокрема Альфа-Банк (нині Sense Bank), були націоналізовані.
Передумови рішення у ЄС
За даними Reuters із посиланням на неназваних євродипломатів, на початку вересня 2026 року Франція наполягала на виключенні Усманова з переліку, посилаючись на міркування національної безпеки. Після цього Люксембург вимагав аналогічного ставлення до Фрідмана, який подав проти цієї країни позов на суму $16 млрд. За інформацією Euronews, між владою Франції та Узбекистану існує неформальна домовленість, згідно з якою Азербайджан звільнить двох французьких громадян в обмін на зняття санкцій з Усманова. Радіо Свобода раніше повідомляло, що лобіювання виключення Усманова вели Туреччина, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан та Узбекистан через Словаччину.
Реакція України та Латвії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав рішення «ганебним і нічим не виправданим» і закликав країни-члени ЄС запровадити власні національні обмеження. Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з Урсулою фон дер Ляєн назвав сигнали про зняття санкцій «самовбивчими та контрпродуктивними». Уряд Латвії, за словами прем’єр-міністра Андріса Кулбергса, не погоджувався на вилучення олігархів і доручив МЗС підготувати власні санкційні рішення.
